Молодіжні делегати, ви чим там займаєтесь взагалі?
Молодіжні делегати, ви чим там займаєтесь взагалі?
А розповім я про те, з якими думками прокидається молодіжний делегат, скільки справ встигає зробити за день, які м'язи болять делегата найбільше, з чим ніколи не розлучається та де бере мотивацію та натхнення.
Поїхали!
Давайте ставити правильні очікування
За помахом руки молодіжного делегата море не розступається і дикі звірі не пускаються танцювати. Але це не привід недооцінювати можливості мандату. Тут вся справа в тому, щоб засукати рукави і йти відкривати двері, прорубувати вікна та створювати можливості. Хоча, навіть не так. Для початку треба знати, куди хочеш іти.Основним дороговказом молодіжного делегата 2017/2018 є цілі сталого розвитку (SDGs) загалом, а цьогоріч, зокрема, ціль #5 - гендерна рівність. Також особливу увагу спрямовуємо на молодь в регіонах, тобто в невеликих містах, містечках, смт та селищах. А ще, дуже хочемо посприяти молодіжній активності у формі волонтерства та залучення до діяльності місцевих громад.
Не стратегія розвитку на десятиліття, зате цілком реальний план роботи на один делегатський мандат. Чомусь зіткнулася з абсолютною переконаністю людей, що великі речі обов'язково масштабні. Але ж маленькі кроки не менш важливі! Вони ж бо і складають велике :)
Пам'ятайте, що костюм бетмена чи супермена в комплекті з обранням не йде, але якщо дуже хотіти, то героєм стати таки можна ;)
Розберемося раз і назавжди (екскурс в типові запитання)
1. - Ти працюєш в ООН? - Ні, я не працюю в ООН. Мандат молодіжного делегата є виборним. Представники обираються раз на рік відкритим національним відбором.2. - Тобі за це платять? - Ні, вся робота відбувається на волонтерських засадах.
3. - У вас же є готова програма, і ви її просто виконуєте? - Та ні, якраз нічого схожого немає. Напрями діяльності, як і практичне їх втілення, продумуються, плануються та втілюються безпосередньо делегатом за допомогою доброзичливих та небайдужих людей.
4. То ви робите все, що захочете? - Не зовсім. Ми плануємо діяльність, котра відповідає меті програми, а ще щомісяця звітуємо про зроблене.
5. Це та програма, за якою можна в Нью-Йорк поїхати? - О, це набагато більше! У Нью-Йорку я провела два тижні, а мандат триває рік і пов'язаний з різноманітною щоденною роботою в Україні.
6. Коли зазвичай проходить новий відбір?
Щороку це різні дати, але орієнтовно шукайте анкету всередині квітня. Або слідкуйте за сторінкою молодіжного делегата у FB - тоді точно не помилитеся ;)
Що насправді відбувається
А тепер абсолютно серйозно про те, чим я як молодіжний делегат зараз займаюся.Перш за все, зараз з дивовижною командою працюю над розробкою та реалізацією національного проекту молодіжних клубів для регіонів. Мета - залучити молодь до змін на місцях, навчити, як ці зміни проводити, та дозволити зрозуміти, що навіть найменша дія має значення. Всіх деталей не розкриватиму, але якщо є бажання поспілкуватися на цю тему - пишіть. Роботи ще стільки, що всім вистачить ;)
Також змінюватимемо якість стажувань для молоді в Україні. Для цього спільними з волонтерами зусиллями (саме так, скоро будуть потрібні волонтери, слідкуй за нашою сторінкою FB) хочемо перекласти керівництво для компаній щодо стажувань, котре розробив Європейський молодіжний форум. Україномовний варіант керівництва поширимо серед компаній, котрі пропонують українським студентам стажування, за допомогою Центру "Розвиток Корпоративної Соціальної Відповідальності", а також іншими можливими каналами.
Ще займаємося проектом молодіжного менторства, в якому досвідченіші зможуть поділитися всім "нажитим непосильною працею" досвідом з тими, хто цього потребує (аудиторія - старші класи школи).
Може чули, ми і волонтерити ходили: готували котиків до зими, ну і, звісно, гладили їх. Зібралося аж десятеро волонтерів! Все в рамках акції #якщонеятохто, присвяченої Міжнародному дню волонтера.
А ще були хакатони, конкурси, моделі ООН, обговорення, промови, Нью-Йорк врешті-решт.
Це я все до чого. Та до того, що робота насправді кипить, що записник на наступний рік я купую в листопаді, бо вже тоді з'являються плани на січень, і бажано про них не забути. До того, що є мільйон речей котрі я, відверто кажучи, роблю вперше, але це не заважає мені їх робити. До того, що справ буває так багато, що відкладаєш вбік щось своє і берешся за чергову місію рятування когось від когось або для чогось :)
Цьому делегату потрібна молодь ;) Сподіваюся, цій молоді потрібен делегат :)
Покажи мені свою сторінку на FB, і я скажу, хто ти
Ні для кого не секрет, що те, що ми постимо, складає думку про нас. Деколи навіть не просто думку, а рекомендацію для майбутнього роботодавця, враження та news digest для родини та друзів, тест на адекватність для сторонніх людей. А скільки з вас додавали в друзі малознайомих людей тільки тому, що у вас море спільних друзів? Отож!Роль фейсбуку в моєму житті давно змінилася. Як мінімум тому що через кількість повідомлень з нього свій день починаєш, ним і завершуєш :)
А ще з'явилося таке відчуття, що про кожну важливу річ, зроблену в якості делегата, треба поговорити :) Згодна, сумнівний позитив. Це, напевно, винна пані викладач курсу PR в міжнародних відносинах, котра якось на лекції сказала, що коли ти не розповів про подію, вважай ти її не проводив (цитата не точна). Бувало, друзі питали: "Як це так, день пройшов, а ти про делегатство ще нічого не опублікувала?". І справді, біда, як же я так. Думаю, теж лячно було б подивитися на статистику вживання слова "делегат" або "молодіжний" на один добряче відлайканий пост :) Ну, маємо що маємо.
Друзів трохи додалося. І тут починаєш усвідомлювати ліміти свого мозку, котрий останнім часом просто відмовляється запам'ятовувати обличчя... Тому якщо я раптом якось з вами не привіталася, не одразу додала в друзі, або кілька секунд у вас вглядалася перед тим, як радісно обійняти, - щиро прошу вибачення! Насправді я норм і люблю людей :) Просто над запам'ятовуванням ще працюю. (псс, якщо є поради щодо цього - пишіть)
З'явилося теж відчуття відповідальності. Саме так. Такої інформаційно-цифрової. Десь за принципом: знайшов класну подію/можливість/статтю - поділись. Гляди і друзів побачиш, коли сам завітаєш. Ну або хоч когось підіймеш з дивану, якщо не завітаєш сам... Довкола стільки всього цікавого відбувається, що хоч візьми і розірвись! Пам'ятаю вечір, коли FB нагадав, що завтра 4 різні події в один і той самий час. Думаєш - ну нічого, зараз я щось виберу. А потім ще годину вибираєш, бо "ну як же так!", "я сюди так хотіла, але туди теж!"
Перестала постити всі фоточки підряд. Це зараховую до корисного, бо позбавила непотрібних подробиць свого життя багатьох людей, в новинах котрих відображаються мої пости. Тепер все в Insta, тож якщо комусь треба, вам туди → @ruda_zapadenska
Ну і для всіх, хто ще не відфрендився, або не відписався від моїх постів, в мене є заклик - пишіть мені :) Якщо я можу чимось допомогти, щось порадити, у чомусь посприяти, на щось звернути увагу. Пишіть зі скаргами та пропозиціями. І з приємними словами теж пишіть, зайвим не буде ;) Єдина порада, викладайте суть справи одразу... а то делегатство делегатством, а повідомлення "Привіт! Як справи?" від малознайомої людини викликають неоднозначні емоції. Делегат ти, чи не делегат :)
Звичайний день молодіжного делегата
Але повертаюсь до дня. Відверто кажучи, деякі фішки з часом таки з'явилися. Наприклад, першим моїм заняттям зранку стала перевірка надходжень в різних соцмережах/поштах. Ну бо раптом серед того завалу повідомлень щось справді важливе, таке, що необхідно сьогодні і більше ніколи. А я ж делегат, треба бути на сторожі :)
Пленер собі завела. Діловою не почуваюся :) Зате дуууже допомагає моїй вибірковій пам'яті. Виходить, не завжди запам'ятаєш всі 100500 справ, котрі потрібно переробити за день, або дату події, на котру запрошують на місяць вперед...
І той же пленер щодня десь по півгодини переживає зі мною планування. Ніколи таке не любила, але на практиці виявилося досить ефективною річчю.
Є ще ритуал гладження кота. Це в нас отут біля гортожитку такий класний кіт поселився, буває, сам спить біля дверей, то я повертаючи додому, якщо бачу його, то наступні 5 хвилин точно проведу навприсідки, чухаючи його пухнасту мордочку :) Ну, але це не дуже по темі...
Не скажу, що навчилась не запізнюватися. Бо відверто збрехала б. Пунктуальність - моя одвічна зона росту, котра вже не раз змушувала потрапляти в незручні ситуації... тому раджу - не запізнюйтесь!
Питають, скільки сплю. Насправді не так багато як хотілося б, але достатньо, щоб цілком справно функціонувати. Годин 4-6, як пощастить.
Болить горло. І це факт. Я і раніше за собою помічала любов порозповідати щось комусь, чи то пак просто поговорити. І от, коли стаєш делегатом, твої соціальні пориви отримують ще й вдячне поле для реалізації! Задоволені всі. Окрім горла. Воно болить і благає мовчати хоча б вдома.
І зрештою, це ж усе не про день... Бо, відверто кажучи, немає ніякого дня. Є запрошення, котрі, буває, з'являються з нізвідки і руйнують якісь інші плани. Є навчання, котре нагадує, що делегат ти "у вільний від навчання час". Є близькі люди, для котрих ти просто Оля, просто трошки більш зайнята, і від цього їм трошки сумно :( Є грип, котрий затягує на тиждень в ліжко, і вже його мало цікавить те, чи ти делегат, чи Оля, чи кіт, котрий спить навпроти гуртожитку...
Типового дня немає. Є дуже яскраве життя, котре ти можеш збудувати сам, наче з конструктора LEGO. Головне не забувати брати відповідальність за кожен шматочок, котрий кудись прилаштовуєш.
Ти ж делегат!
Ще коли мені було 16 років і я в Києві захищала роботу з соціології на конкурсі наукових робіт Малої академії наук, моя подруга, котра була на секції географії, сказала, що існує дві професії: "географ" і "Ти ж географ!". І якщо в першої є розумні рамки, то згідно з другою ти повинен знати назви всіх найменших водойм, пагорбів, стежок; політичні, фізичні та всеможливі карти мають бути в твоїй голові з можливістю скористатися тобою як навігатором, а останній перепис населення ти повинен знати напам'ять майже поіменно.Щось подібне буває і з делегатом :)
Але на внутрішньому рівні.
Саме так, в мені поселився внутрішній делегат-перфекціоніст.
Це він слідкує за подіями, на котрі важливо піти, він вимагає регулярних постів на FB, він не дозволяє забувати про планування проектів, він домовляється з совістю, щоб вона не мовчала, коли повідомлення не відкриті або звіти відправлені не вчасно.
Коли ти делегат, поняття "горять дедлайни" (котре так чи інакше є рушієм всього людства) стає досить умовним, адже більшість дедлайнів ти встановлюєш собі сам. Інша справа, коли внутрішній делегат заводить своє "Ти ж делегат!"... тут уже відмазками не обійдешся.
Інструкція по поводженню з молодіжним делегатом
Любіть, підгодовуйте, обіймайте 💚
А якщо конструктивно, то є багато речей, котрі роблять рік на позиції молодіжного делегата набагато продуктивнішим та результативнішим. Ось лише декілька з них:
Пишіть. Найпростіше, що ви можете зробити - це написати повідомлення у FB, із запитанням, проханням, порадою, пропозицією. Відповідаю всім! Ну, може не одразу... але всім :) Впевнена, довкола море людей, проектів та ідей, з котрими є багато спільного, але якщо розповісте про себе першими, то зекономите купу часу і собі, і мені ;)
Слідкуйте. В сучасному світі, напевно, тільки в дитсадкових груп немає своїх сторінок у FB. В делегатів теж є :) Час від часу ми там розповідаємо про свою поточну діяльність, часом публікуємо можливості, буває, публікуємо щось мотиваційне. А ще, там ви точно не пропустите оголошення про новий набір молодіжних делегатів України до ООН 2018/2019. Вже побігли шукати сторінку? Спокійно, посилання додається: https://www.facebook.com/ua.youthdelegate/
Запрошуйте. Як делегат, я надзвичайно відкрита до участі в подіях та проектах, що стосуються молоді, її освіти, залученості, проблем та перспектив. Тому запрошуйте, запрошуйте і ще раз запрошуйте!
Пропонуйте. Ніхто ніколи не охопить всього сам, не вирішить все, все не передбачить. Саме тому хочеться бачити активність з твого боку. Так-так, саме ти! Що ти вже робиш, щоб молодіжні делегати знали про твою думку? Якщо нічого, але дуже хочеться, то див. пункт 1 :)
Давайте зворотній зв'язок. Все просто - важко зробити щось краще, якщо тобі попередньо не натякнули, що до того було так собі. Тому конструктивна критика безумовно вітається. І трошки приємних слів час від часу для підтримки бойового духу теж :)
Ну от, здається, тепер я трошки більше розповіла про те, хто такий молодіжний делегат і чим він займається. З чистою совістю можу йти святкувати та готуватися до нових шести місяців феєричної діяльності в якості молодіжного делегата:) З Новим роком усіх!
P.S. Відповідаючи на питання щодо м'язів - найбільше болять щоки... посміхаюся стільки, що напевно вже добряче їх накачала)
Коментарі
Дописати коментар