Молодіжний делегат України до ООН

Хто б міг подумати!      Завтра о 23:59 закриється перший тур програми Молодіжний делегат України до ООН 2018 і ми будемо впевнені, що серед всіх анкет десь причаїлися двоє майбутніх делегатів.      Я точно знаю, що дивитимусь на усі імена в списку із великим захопленням, адже знатиму, що це люди, котрі не просто не побоялися, а повірили в себе і в свою здатність досягати всього, чого прагнуть. Чого не вміла я в далекому 2014, коли вперше почула про програму від її засновниць і коли вперше в моїй голові промелькнула думка: "Це не для мене."            Цю історію я розповідаю усім, хто питає мене, як і навіщо я подалася на програму. Проте сьогодні, за день до дедлайну, відчуваю, що доречно розповісти її всім, в кого вистачить бажання дочитати :)      На презентації в Американських радах Віка і Віка розповідали купу цікавезних речей, про ООН, про свою поїздку, про обов'язки, про Фонд Богдана...

Мамо, тату...  Я - активіст!      Не уявляю собі студентських років без волонтерства, без проектів, дедлайнів, котрі горять, та зустрічей з людьми, котрі надихають. Як і не уявляю його без постійних поїздок, пізніх повернень додому та пропусків пар.  Мені хочеться взяти по максимуму, використати всі можливості, відкрити всі двері. Як, впевнена, і будь-кому з великими мріями, амбіційними планами та вірою у безкінечні можливості кожного, варто тільки дуже захотіти.      І от останнім часом все частіше чую від друзів та знайомих про те, що їхні батьки зовсім не в захваті від такого розвитку подій. «Тобі не платять?», «Займися краще навчанням!», «Знов сидиш там до півночі!» - напевно одні з найбільш поширених фраз, на котрі чую скарги.       Добре, коли обходиться простим наріканням, але дехто ще більш радикальний: одній моїй знайомій потрібно було нишком вибратися з дому, аби потрапити в омріяну молодіжну організа...

Молодіжні делегати, ви чим там займаєтесь взагалі?      За плечима уже половина мандату. І все б нічого, але часто досі чую питання: "Молодіжні делегати? А хто це? А чим ви взагалі займаєтесь?" І тоді приходить розуміння абсолютної необхідності висвітлити те, про що я далі розповідатиму.      А розповім я про те, з якими думками прокидається молодіжний делегат, скільки справ встигає зробити за день, які м'язи болять делегата найбільше, з чим ніколи не розлучається та де бере мотивацію та натхнення.      Поїхали! Давайте ставити правильні очікування      За помахом руки молодіжного делегата море не розступається і дикі звірі не пускаються танцювати. Але це не привід недооцінювати можливості мандату. Тут вся справа в тому, щоб засукати рукави і йти відкривати двері, прорубувати вікна та створювати можливості. Хоча, навіть не так. Для початку треба знати, куди хочеш іти.      Основним до...

В обіймах Нью-Йорка      Напевно, хотілось би, щоб усі грандіозні подорожі починалися красиво. Але реальність – це 4 ранку в аеропорту Бориспіль в очікуванні рейсу до Парижу, а звідти до Нью-Йорку… Себто десь 24 години сумарно в дорозі, без всяких там макіяжів чи ділових костюмів...      Нью-Йорк нас зустрів заторами, нічним освітленням та будівлями, що здіймалися просто в небо. Ще трошки тягання валіз сходами в метро - і ми прибули в місце нашої ночівлі. Потім ми майже негайно кинулися висипатися і все одно прокинулися о 6 ранку через бісовий jet - lag … Все почалося .      Нью-Йорк випробовував нас як міг, дивував і щедро обдаровував враженнями. Ми і метро      Історія гідна романів, детективних розслідувань та пригодницьких саг. Адже вивчити систему метро в цьому мегаполісі не можливо (зрештою, ми і не намагалися), а їдучи за покликом серця, далеко не заїдеш... Рятував інтернет. Ну ...